білетний

БІЛЕ́ТНИЙ, а, е, заст.

Признач. для продажу білетів (у 1 знач.).

Посеред тундри стояла білетна каса із забитим дошками хрест-навхрест віконечком (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білетний — біле́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. білетний — -а, -е. Прикм. до білет 1). || Признач. для продажу білетів. Білетна каса. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. білетний — БІЛЕ́ТНИЙ, а, е. Прикм. до біле́т 1; // Признач. для продажу білетів. Білетна каса. Словник української мови в 11 томах