1. Словник української мови у 20 томах

білизна

БІЛИ́ЗНА¹, и, ж., збірн.

Вироби з тканин для нижнього одягу чи для побутових потреб (перев. на постіль).

Прийшов він до річки, поскидав з себе білизну (П. Чубинський);

Вона [Катря] стояла біля корзинки і складала туди білизну (М. Хвильовий);

Сойка змахує з себе нічний халат і білизну й шугає під душ (С. Тудор);

На ліжка послали чисту, накрохмалену білизну (В. Козаченко);

Це ж вона, Соловейчиха, мітингувала поміж сільськими жінками, що винесли до ополонок прати білизну (А. Дімаров).

БІЛИ́ЗНА², и, ж.

Хижа прісноводна промислова риба родини коропових.

Короп, лящ, марена, білизна з настанням похолодання залягають у ями (з газ.).

БІЛИЗНА́, и́, ж.

1. Абстр. ім. до бі́лий 1; білість.

Весело сміялася [школа] білизною своїх стін (Ю. Збанацький);

Брови довгі і тонкі підкреслювали білизну крутого дівочого чола (І. Цюпа);

Стіна, паруючи, вочевидь висихала, і крейда проступала крізь вогкість блакитнуватою, небесною білизною (В. Дрозд);

Низькотемпературна технологія дозволяє одержувати цемент підвищеної білизни (із журн.).

2. Хімічний засіб для відбілювання.

Для відбілювання терла стару ванну содою, білизною, іншими засобами (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білизна — біли́зна 1 іменник жіночого роду вироби з тканини біли́зна 2 іменник жіночого роду, істота риба білизна́ іменник жіночого роду білість Орфографічний словник української мови
  2. білизна — I Вироби з тканини для одягання на тіло або призначені для побутових потреб (на постіль тощо). Прийшов він до річки, поскидав з себе білизну (М.Чабанівський); Молодиця намочила в ночвах білизну бійців, заходилася прати (Григорій Тютюнник). Літературне слововживання
  3. білизна — жм. шмаття, хустя. Словник синонімів Караванського
  4. білизна — [б'ілизна] -зние, д. і м. -з(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  5. білизна — Білизна, білість, білина, білота Іменник білизна означає українською мовою спідню одежу: «Шиє ненька рукавиці сину, а сестра білизну для братів» (М. Терещенко). «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  6. білизна — I -и, ж., збірн. Спідній одяг, який одягають безпосередньо на тіло (труси, кальсони, ліфчики, комбінації тощо) або тканинні вироби для побутових потреб (простирадла, наволочки, скатертини і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. білизна — див. одяг Словник синонімів Вусика
  8. білизна — БІЛИ́ЗНА збірн. (вироби з тканини, що одягаються безпосередньо на тіло або призначені для побутових потреб), ШМА́ТТЯ розм., ПЛА́ТТЯ заст., БІ́ЛЛЯ діал., ХУ́СТЯ діал. Словник синонімів української мови
  9. білизна — Біли́зна, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. білизна — БІЛИ́ЗНА¹, и, ж., збірн. Вироби з тканин (переважно білі) для одягання на тіло або для побутових потреб (на постіль і т. ін.). Прийшов він до річки, поскидав з себе білизну (Чуб. Словник української мови в 11 томах
  11. білизна — Білизна, -ни ж. 1) Бѣлье. Прийшов він до річки, поскидав з себе білизну. Чуб. II. 401. 2) Рыба, Aspius rapax. (Agas). Браун. 28. Словник української мови Грінченка