білизна
біли́зна
I -и, ж., збірн.
Спідній одяг, який одягають безпосередньо на тіло (труси, кальсони, ліфчики, комбінації тощо) або тканинні вироби для побутових потреб (простирадла, наволочки, скатертини і т. ін.). Раніше виготовлявся з бавовняної, льняної або шовкової тканини, переважно білого кольору.
Чоловіча білизна — труси, кальсони, майки, футболки, натільна сорочка та ін.
Жіноча білизна — жіночі трусики, ліфчики, комбінації та ін.
Постільна білизна — простирадла, наволочки, підодіяльники та ін.
Столова білизна — скатертини, серветки, рушники та ін.
II -и, ж.
Хижа прісноводна промислова риба.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- білизна — біли́зна 1 іменник жіночого роду вироби з тканини біли́зна 2 іменник жіночого роду, істота риба білизна́ іменник жіночого роду білість Орфографічний словник української мови
- білизна — I Вироби з тканини для одягання на тіло або призначені для побутових потреб (на постіль тощо). Прийшов він до річки, поскидав з себе білизну (М.Чабанівський); Молодиця намочила в ночвах білизну бійців, заходилася прати (Григорій Тютюнник). Літературне слововживання
- білизна — жм. шмаття, хустя. Словник синонімів Караванського
- білизна — [б'ілизна] -зние, д. і м. -з(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- білизна — Білизна, білість, білина, білота Іменник білизна означає українською мовою спідню одежу: «Шиє ненька рукавиці сину, а сестра білизну для братів» (М. Терещенко). «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
- білизна — БІЛИ́ЗНА¹, и, ж., збірн. Вироби з тканин для нижнього одягу чи для побутових потреб (перев. на постіль). Прийшов він до річки, поскидав з себе білизну (П. Чубинський); Вона [Катря] стояла біля корзинки і складала туди білизну (М. Словник української мови у 20 томах
- білизна — див. одяг Словник синонімів Вусика
- білизна — БІЛИ́ЗНА збірн. (вироби з тканини, що одягаються безпосередньо на тіло або призначені для побутових потреб), ШМА́ТТЯ розм., ПЛА́ТТЯ заст., БІ́ЛЛЯ діал., ХУ́СТЯ діал. Словник синонімів української мови
- білизна — Біли́зна, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- білизна — БІЛИ́ЗНА¹, и, ж., збірн. Вироби з тканин (переважно білі) для одягання на тіло або для побутових потреб (на постіль і т. ін.). Прийшов він до річки, поскидав з себе білизну (Чуб. Словник української мови в 11 томах
- білизна — Білизна, -ни ж. 1) Бѣлье. Прийшов він до річки, поскидав з себе білизну. Чуб. II. 401. 2) Рыба, Aspius rapax. (Agas). Браун. 28. Словник української мови Грінченка