1. Словник української мови в 11 томах

білизна

БІЛИ́ЗНА¹, и, ж., збірн. Вироби з тканин (переважно білі) для одягання на тіло або для побутових потреб (на постіль і т. ін.).

Прийшов він до річки, поскидав з себе білизну (Чуб., II, 1878, 401);

Сойка змахує з себе нічний халат і білизну й шугає під душ (Тудор, Вибр., 1949, 34);

На ліжка послали чисту, накрохмалену білизну (Коз., Сальвія, 1959, 31).

БІЛИ́ЗНА², и, ж. (Aspius aspius). Хижа прісноводна промислова риба.

БІЛИЗНА́, и́, ж. Абстр. ім. до бі́лий 1; білість.

Весело сміялася [школа] білизною своїх стін (Збан., Малин. дзвін, 1958, 3);

Брови довгі і тонкі підкреслювали білизну крутого дівочого чола (Цюпа, Назустріч.., 1958, 104).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білизна — біли́зна 1 іменник жіночого роду вироби з тканини біли́зна 2 іменник жіночого роду, істота риба білизна́ іменник жіночого роду білість Орфографічний словник української мови
  2. білизна — I Вироби з тканини для одягання на тіло або призначені для побутових потреб (на постіль тощо). Прийшов він до річки, поскидав з себе білизну (М.Чабанівський); Молодиця намочила в ночвах білизну бійців, заходилася прати (Григорій Тютюнник). Літературне слововживання
  3. білизна — жм. шмаття, хустя. Словник синонімів Караванського
  4. білизна — [б'ілизна] -зние, д. і м. -з(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  5. білизна — Білизна, білість, білина, білота Іменник білизна означає українською мовою спідню одежу: «Шиє ненька рукавиці сину, а сестра білизну для братів» (М. Терещенко). «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  6. білизна — I -и, ж., збірн. Спідній одяг, який одягають безпосередньо на тіло (труси, кальсони, ліфчики, комбінації тощо) або тканинні вироби для побутових потреб (простирадла, наволочки, скатертини і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. білизна — БІЛИ́ЗНА¹, и, ж., збірн. Вироби з тканин для нижнього одягу чи для побутових потреб (перев. на постіль). Прийшов він до річки, поскидав з себе білизну (П. Чубинський); Вона [Катря] стояла біля корзинки і складала туди білизну (М. Словник української мови у 20 томах
  8. білизна — див. одяг Словник синонімів Вусика
  9. білизна — БІЛИ́ЗНА збірн. (вироби з тканини, що одягаються безпосередньо на тіло або призначені для побутових потреб), ШМА́ТТЯ розм., ПЛА́ТТЯ заст., БІ́ЛЛЯ діал., ХУ́СТЯ діал. Словник синонімів української мови
  10. білизна — Біли́зна, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. білизна — Білизна, -ни ж. 1) Бѣлье. Прийшов він до річки, поскидав з себе білизну. Чуб. II. 401. 2) Рыба, Aspius rapax. (Agas). Браун. 28. Словник української мови Грінченка