білизна

Білизна, білість, білина, білота

Іменник білизна означає українською мовою спідню одежу: «Шиє ненька рукавиці сину, а сестра білизну для братів» (М. Терещенко). Цей іменник є ще в іхтіології, де позначає породу риби, яка по-російському називається жерех або шереспер. Проте в нашій сучасній літературі трапляються випадки, коли цьому іменнику з наголосом на останньому складі надають значення російського слова белизна: «Мене зачарувала білизна снігів».

Чи є потреба поширювати значення іменника білизна, коли на російське слово белизна маємо в художній літературі слово білина («Дід похилився так, що волосся спливало з кінською гривою в одну білину». — М. Яцків), а в наших словниках є слова білість (Українсько-російський словник АН УРСР), білота (Російсько-український словник за редакцією А. Кримського)? Певно, що нема, бо дальший розвиток нашої мови потребує вточнення, а не довільного поширення семантики.

Джерело: «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білизна — БІЛИ́ЗНА¹, и, ж., збірн. Вироби з тканин (переважно білі) для одягання на тіло або для побутових потреб (на постіль і т. ін.). Прийшов він до річки, поскидав з себе білизну (Чуб. Словник української мови в 11 томах
  2. білизна — [б'ілизна] -зние, д. і м. -з(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. білизна — Біли́зна, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. білизна — див. одяг Словник синонімів Вусика
  5. білизна — БІЛИ́ЗНА збірн. (вироби з тканини, що одягаються безпосередньо на тіло або призначені для побутових потреб), ШМА́ТТЯ розм., ПЛА́ТТЯ заст., БІ́ЛЛЯ діал., ХУ́СТЯ діал. Словник синонімів української мови
  6. білизна — I Вироби з тканини для одягання на тіло або призначені для побутових потреб (на постіль тощо). Прийшов він до річки, поскидав з себе білизну (М.Чабанівський); Молодиця намочила в ночвах білизну бійців, заходилася прати (Григорій Тютюнник). Літературне слововживання
  7. білизна — біли́зна 1 іменник жіночого роду вироби з тканини біли́зна 2 іменник жіночого роду, істота риба білизна́ іменник жіночого роду білість Орфографічний словник української мови
  8. білизна — БІЛИ́ЗНА¹, и, ж., збірн. Вироби з тканин для нижнього одягу чи для побутових потреб (перев. на постіль). Прийшов він до річки, поскидав з себе білизну (П. Чубинський); Вона [Катря] стояла біля корзинки і складала туди білизну (М. Словник української мови у 20 томах
  9. білизна — I -и, ж., збірн. Спідній одяг, який одягають безпосередньо на тіло (труси, кальсони, ліфчики, комбінації тощо) або тканинні вироби для побутових потреб (простирадла, наволочки, скатертини і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  10. білизна — жм. шмаття, хустя. Словник синонімів Караванського
  11. білизна — Білизна, -ни ж. 1) Бѣлье. Прийшов він до річки, поскидав з себе білизну. Чуб. II. 401. 2) Рыба, Aspius rapax. (Agas). Браун. 28. Словник української мови Грінченка