1. Словник української мови у 20 томах

білогвардійка

БІЛОГВАРДІ́ЙКА, и, ж., іст.

Жін. до білогварді́єць.

Одна стара більшовичка, жінка дуже похилого віку, була заарештована чекістами за те, що на побаченні зі своєю знайомою “білогвардійкою” взяла в неї приватного листа (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білогвардійка — білогварді́йка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. білогвардійка — -и. Жін. до білогвардієць. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. білогвардійка — БІЛОГВАРДІ́ЙКА, и, ж. Жін. до білогварді́єць. Словник української мови в 11 томах