біловусий
БІЛОВУ́СИЙ, а, е.
Який має світлі або сиві вуса.
Біловусий парубок;
* Образно. Добре змерзнувши на нічному біловусому морозці, вони [квіти] підставляли заплакані личка під осіннє далеке сонце (В. Бабляк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- біловусий — білову́сий прикметник Орфографічний словник української мови
- біловусий — -а, -е. Який має світлі або сиві вуса. Великий тлумачний словник сучасної мови
- біловусий — Білову́сий, -са, -се Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- біловусий — БІЛОВУ́СИЙ, а, е. Який має світлі або сиві вуса. Біловусий парубок; *Образно. Добре змерзнувши на нічл ному біловусому морозці, вони [квіти] підставляли заплакані личка під осіннє далеке сонце (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 289). Словник української мови в 11 томах