1. Словник української мови у 20 томах

білогрудий

БІЛОГРУ́ДИЙ, а, е.

Який має білу шерсть або біле пір'я на грудях.

Кружляла білогруда зграя [чайок] і танула у небесах (М. Рильський);

* Образно. – Ідуть вони [кораблі] обов'язково вперед, море тоді уявляєш калюжею, яка гордиться з того, що по ній плавав білогрудий корабель (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білогрудий — білогру́дий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. білогрудий — -а, -е. Який має білу шерсть або біле пір'я спереду, на грудях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. білогрудий — БІЛОГРУ́ДИЙ, а, е. Який має білу шерсть або біле пір’я спереду, на грудях. Кружляла білогруда зграя [чайок] і танула у небесах (Рильський, Поеми, 1957, 162); *Образно. Словник української мови в 11 томах