1. Словник української мови у 20 томах

білодеревець

БІЛОДЕРЕ́ВЕЦЬ, вця, ч.

Майстер неполірованих столярних виробів; столяр.

Білодеревець працював із сосною, ялиною, карельською березою (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білодеревець — білодере́вець іменник чоловічого роду, істота столяр Орфографічний словник української мови
  2. білодеревець — -вця, ч. Майстер неполірованих столярних виробів; столяр. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. білодеревець — БІЛОДЕРЕ́ВЕЦЬ, вця, ч. Майстер неполірованих столярних виробів; столяр. Словник української мови в 11 томах