білодеревець

білодере́вець

іменник чоловічого роду, істота

столяр

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білодеревець — -вця, ч. Майстер неполірованих столярних виробів; столяр. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. білодеревець — БІЛОДЕРЕ́ВЕЦЬ, вця, ч. Майстер неполірованих столярних виробів; столяр. Білодеревець працював із сосною, ялиною, карельською березою (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. білодеревець — БІЛОДЕРЕ́ВЕЦЬ, вця, ч. Майстер неполірованих столярних виробів; столяр. Словник української мови в 11 томах