1. Словник української мови у 20 томах

білозорий

БІЛОЗО́РИЙ, а, е, нар.-поет.

Який має ясні очі; білозір (див. білозі́р²).

Білозорий кінь (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білозорий — білозо́рий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. білозорий — -а, -е. Який має ясні очі; білозір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. білозорий — БІЛОЗО́РИЙ, а, е. Який має ясні очі; білозір. Білозорий кінь (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах