білозорий
білозо́рий
-а, -е.
Який має ясні очі; білозір.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- білозорий — білозо́рий прикметник Орфографічний словник української мови
- білозорий — БІЛОЗО́РИЙ, а, е, нар.-поет. Який має ясні очі; білозір (див. білозі́р²). Білозорий кінь (Сл. Гр.). Словник української мови у 20 томах
- білозорий — БІЛОЗО́РИЙ, а, е. Який має ясні очі; білозір. Білозорий кінь (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах