1. Словник української мови у 20 томах

білокозак

БІЛОКОЗА́К, а́, ч., іст.

Козак – учасник Білого руху, спрямованого на відновлення Російської імперії, під час громадянської війни (1917–1922).

Білокозаки з піками напереваги понеслись за махновцями (з мемуарної літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білокозак — білокоза́к іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
  2. білокозак — -а, ч. Кіннотник, що воював у складі військових формувань білого козацтва. Великий тлумачний словник сучасної мови