білокозак

білокоза́к

-а, ч.

Кіннотник, що воював у складі військових формувань білого козацтва.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білокозак — білокоза́к іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
  2. білокозак — БІЛОКОЗА́К, а́, ч., іст. Козак – учасник Білого руху, спрямованого на відновлення Російської імперії, під час громадянської війни (1917–1922). Білокозаки з піками напереваги понеслись за махновцями (з мемуарної літ.). Словник української мови у 20 томах