білокозак
білокоза́к
-а, ч.
Кіннотник, що воював у складі військових формувань білого козацтва.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- білокозак — білокоза́к іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
- білокозак — БІЛОКОЗА́К, а́, ч., іст. Козак – учасник Білого руху, спрямованого на відновлення Російської імперії, під час громадянської війни (1917–1922). Білокозаки з піками напереваги понеслись за махновцями (з мемуарної літ.). Словник української мови у 20 томах