1. Словник української мови у 20 томах

білоочка

БІЛОО́ЧКА, и, ж.

Прісноводна риба родини коропових з великими випуклими очима.

Лящ, як білоочка і густера, відрізняється від інших риб високим тілом і дещо асиметричним хвостовим плавцем, у якого нижня лопать довша за верхню (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білоочка — білоо́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. білоочка — -и, ж. 1》 Риба родини коропових. 2》 Невеликий птах ряду горобиних з обідком з білих пір'їнок навколо ока. Великий тлумачний словник сучасної мови