білоокий

БІЛОО́КИЙ, а, е.

Який має світлі очі.

Одного челядника татари зарубали в лозах – тікав через лід, одбивався сокирою, й ще один, білоокий Денис, подівся невідь-куди (Ю. Мушкетик);

У деяких видів птахів з Червоної книги територія поширення велика, але чисельність загрозливо низька: білоока чернь, великий підорлик, степовий боривітер, хохітва, степовий дерихвіст (з публіц. літ.).