білоокий

білоо́кий

-а, -е.

У якого дуже світлі очі.

Білоока чернь — важливий гніздовий мисливський птах стоячих водойм України.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білоокий — білоо́кий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. білоокий — БІЛОО́КИЙ, а, е. Який має світлі очі. Одного челядника татари зарубали в лозах – тікав через лід, одбивався сокирою, й ще один, білоокий Денис, подівся невідь-куди (Ю. Словник української мови у 20 томах