білополяк

БІЛОПОЛЯ́К, а, ч., іст.

Прийнята в СРСР назва вояків Республіки Польщі, які в 1919–1920 рр. брали участь у радянсько-польській війні, а також будь-яких політично небажаних осіб польської національності.

Термін “білополяк” знову почав широко застосовуватися в 1939 році після пакту Молотова-Ріббентропа (з наук.-попул. літ.);

У НКВС К. Радзивіла звинуватили в тому, що він, білополяк, був пов'язаний з ворогами народу й організував напад Польщі на Радянську Росію (з наук.-попул. літ.).