білополяк

білополя́к

іменник чоловічого роду, істота

іст.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білополяк — БІЛОПОЛЯ́К, а, ч., іст. Прийнята в СРСР назва вояків Республіки Польщі, які в 1919–1920 рр. брали участь у радянсько-польській війні, а також будь-яких політично небажаних осіб польської національності. Словник української мови у 20 томах