біоакумуляція

БІОАКУМУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., біол.

Збільшення концентрації хімічних речовин на кожному ступені екологічної піраміди, пов'язане з неповним виведенням речовини з організму.

Проаналізовано особливості біоакумуляції важких металів в організмі прудкої ящірки (з наук. літ.);

Особливістю діоксинів є їх здатність до біоакумуляції (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біоакумуляція — -ї, ж. Збільшення концентрації речовини в організмі чи його окремих органах порівняно з концентрацією цієї речовини в навколишньому середовищі. Великий тлумачний словник сучасної мови