біоакустика
БІОАКУ́СТИКА, и, ж.
Розділ зоології, який вивчає голоси, звукову сигналізацію та спілкування тварин у природі, їх орієнтацію в просторі за допомогою природних ехолокаторів, а також будову слухової та голосової систем.
Біоакустика з появою нових приладів та комп'ютерних програм, що аналізують звуки тварин, переживає свій розквіт (з Інтернету).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- біоакустика — біоаку́стика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- біоакустика — -и, ж. Звукове спілкування і орієнтація тварин у просторі за допомогою природних лунолокаторів; роздів біології, що вивчає таке спілкування та орієнтацію. Великий тлумачний словник сучасної мови
- біоакустика — біоаку́стика (від бір... та акустика) галузь біологи, що вивчає голоси й звукове спілкування тварин. Словник іншомовних слів Мельничука