біомаса
БІОМА́СА, и, ж., екол.
Маса живих організмів, що припадає на одиницю поверхні суші або об'єму води.
Вивчення чисельності виду є основним моментом як для визначення його біомаси, так і для визначення місця виду в біогеоценозах (з наук. літ.);
Нативний препарат збільшує швидкість росту та накопичення біомаси досліджених мікроорганізмів (з наук.-попул. літ.);
Навіть наприкінці пізньольодовикового періоду біомаса мамонтів і зубрів у Середньому Подністров'ї переважає біомасу коней і північних оленів (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- біомаса — біома́са іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- біомаса — Загальна маса особин живих організмів, яка припадає на одиницю площі. Біомаса складається з фітомаси і зоомаси. Словник термінів з агрофітоценології
- біомаса — -и, ж. Маса живих організмів, що припадає на одиницю поверхні суші (дна водойми) або об'єму води. Великий тлумачний словник сучасної мови
- біомаса — біома́са (від біо... та маса) кількість живих організмів у популяції, біоценозі або біосфері, виражена в одиницях сухої або вологої речовини, іноді в одиницях енергетичного еквівалента (в калоріях), на одиницю поверхні або об’єму території проживання. Словник іншомовних слів Мельничука
- біомаса — Маса органічної матерії, що міститься в тваринних чи рослинних організмах певного простору; вимірюється у еквіваленті т.зв. сирої (натуральна маса організмів) чи сухої (безводна маса) маси, у перерахунку на органічний вуглець або одиниці енергії. Універсальний словник-енциклопедія