біотичний

БІОТИ́ЧНИЙ, а, е.

1. біол. Притаманний живим організмам; вироблений або зумовлений живими істотами.

Температурний режим значною мірою зумовлює процес біотичного самоочищення (з наук. літ.).

2. Те саме, що біоге́нний.

Мета роботи – вивчення динаміки стану біотичного компонента модельної екосистеми (з наук. літ.);

Через біотичний кругообіг протягом двох тисяч років проходить увесь кисень атмосфери (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біотичний — біоти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. біотичний — -а, -е: Біотичний потенціал (в екології) — здатність організмів протистояти несприятливому впливу чинників навколишнього середовища. Біотичні чинники — сукупність факторів навколишнього середовища, що впливають на організми життєдіяльністю інших організмів. Великий тлумачний словник сучасної мови