біотонус

БІОТО́НУС, у, ч.

Природний стан постійного довільного напруження, власт. усьому живому.

Відомо, що гарячий і вогкий клімат ослаблює біотонус, життєву енергію, з усіма характерологічними наслідками такого ослаблення (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біотонус — біото́нус іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. біотонус — -у, ч. Природний стан постійного довільного напруження, характерний для всього живого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. біотонус — біото́нус (від біо... і тонус) природний стан постійного довільного напруження, характерний для всього живого. Словник іншомовних слів Мельничука