біотонус

біото́нус

-у, ч.

Природний стан постійного довільного напруження, характерний для всього живого.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біотонус — біото́нус іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. біотонус — БІОТО́НУС, у, ч. Природний стан постійного довільного напруження, власт. усьому живому. Відомо, що гарячий і вогкий клімат ослаблює біотонус, життєву енергію, з усіма характерологічними наслідками такого ослаблення (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. біотонус — біото́нус (від біо... і тонус) природний стан постійного довільного напруження, характерний для всього живого. Словник іншомовних слів Мельничука