біотоп
БІОТО́П, у, ч., екол.
Ділянка земної поверхні з однотипними умовами середовища, яку займає певне угруповання організмів.
Павуки опанували різні біотопи і поширені від полярних областей та високих гір до сухих степів та розпечених пустель (з навч. літ.);
Гніздові біотопи;
Наземні біотопи.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- біотоп — біото́п іменник чоловічого роду ділянка з однотипними умовами середовища Орфографічний словник української мови
- біотоп — Сукупність факторів середовища існування в межах екосистем. Друга назва – екотоп. Словник термінів з агрофітоценології
- біотоп — -у, ч. Ділянка земної поверхні з однотипними умовами середовища, яку займає певне угруповання організмів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- біотоп — біото́п (від біо... і ...топи) ділянка земної поверхні з однотипними умовами середовища, яку займає певне угруповання організмів (біоценоз). Словник іншомовних слів Мельничука
- біотоп — Природне середовище зі своєрідним комплексом факторів неживої природи, що становлять основу життя даного біоценозу. Універсальний словник-енциклопедія