біполярність

БІПОЛЯ́РНІСТЬ, ності, ж.

1. спец. Властивість за знач. біполя́рний 1, 2.

Біполярність води забезпечує високу розчинність у ній хімічних сполук, а розчинність сприяє проникненню цих сполук у клітини (з наук.-попул. літ.).

2. політ. Один із варіантів системи “балансу сил”, при якому всі складники об'єднуються навколо двох основних центрів.

Закінчення епохи блокового протистояння, розпад СРСР і зникнення разом з ним системи біполярності в міжнародних відносинах поставили світ перед необхідністю розробки нових механізмів та гарантій безпеки (з публіц. літ.).