1. Словник української мови у 20 томах

бісеня

БІСЕНЯ́, я́ти, с.

1. Зменш. до біс¹ 1.

Та й мордувалося ж скажене бісеня! І скаче, і тупоче, і по землі качається (Марко Вовчок).

2. розм. Про кого-небудь жвавого, меткого, хитрого, лукавого.

Кирило Сидоренко глянув на неї, усміхнувся – ну й бісеня, а очі ж які, золотаво-карі (В. Собко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бісеня — бісеня́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. бісеня — -яти, с. 1》 Зменш. до біс I 1). 2》 розм. Про кого-небудь жвавого, меткого, хитрого, лукавого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бісеня — див. хитрий; чорт Словник синонімів Вусика
  4. бісеня — біс всели́вся (посели́вся) в кого. Хто-небудь перебуває в збудженому стані, робить незрозумілі вчинки. Та коли переступили поріг готелика, .. знов поселився в Тетяну Василівну біс незгоди (П. Загребельний). бісеня́та всели́лися. Фразеологічний словник української мови
  5. бісеня — ЧОРТЕНЯ́ (маленький чорт; жвава, пустотлива дитина тощо), ЧОРТЯ́, БІСЕНЯ́. Далі як пішли понад Лиманом, то й перелічити не можна, що тих чортенят повискакувало з болота (О. Стороженко); Таке ж удане, вродливе чортеня, що й очей не 'дведеш!... Словник синонімів української мови
  6. бісеня — Бісеня́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м; -ня́та, -ня́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. бісеня — БІСЕНЯ́, я́ти, с. 1. Зменш. до біс¹ 1. Та й мордувалося ж скажене бісеня! І скаче, і тупоче, і по землі качається (Вовчок, VI, 1956, 271). 2. розм. Про кого-небудь жвавого, меткого, хитрого, лукавого. Словник української мови в 11 томах
  8. бісеня — Бісеня, -няти с. 1) Бѣсенокъ. Дід росказував, що бісенята, поки ще молоді, то зелені, як осітняг. Стор. І. 111. 2) Бранное: чертенокъ, бѣсенокъ. Словник української мови Грінченка