бісирувати
БІСИ́РУВАТИ, ую, уєш, недок. і док.
1. кого. Викликати на біс.
Її по кілька разів бісирували, і знов здіймався гамір (з мемуарної літ.).
2. Виступати на біс.
Вдячні слухачі змушували віртуозів бісирувати, і в результаті концерт, ставши центральною подією вечора, тривав близько трьох годин (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бісирувати — біси́рувати дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
- бісирувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. і без додатка. Викликати на біс. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бісирувати — БІСИ́РУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех. і без додатка. Викликати на біс. Її по кілька разів бісирували, і знов здіймався гамір (Моє життя в мист., 1955, 26); // Виступати на біс. Словник української мови в 11 томах