бісиноз

БІСИНО́З, у, ч.

Захворювання легень, яке розвивається при тривалому вдиханні волокнистого рослинного пилу (бавовни, льону, конопель); різновид пневмоконіозу.

Бісиноз є професійною хворобою тіпальників льону (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бісиноз — -у, ч. Захворювання респіраторного апарату, зумовлене професійним контактом з бавовняним пилом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бісиноз — бісино́з (від грец. βύσσος – бавовна і ...ноз) захворювання внаслідок запорошення легенів бавовняним пилом. Словник іншомовних слів Мельничука