біситися
БІСИ́ТИСЯ, бішу́ся, бі́сишся; наказ. сп. біси́сь; недок., розм.
Бути в стані роздратування, дуже сердитися; лютувати.
І поки ж будеш ти біситься? На Трою і Троянців злиться? (І. Котляревський);
Ми бісились, бо в нас було самолюбство (М. Хвильовий);
Дівчата мовби веселіли з того, як бісився Нестір (К. Гордієнко);
* Образно. А надворі бісилась метелиця (Є. Кравченко).
◇ (1) Біси́тися з жи́ру, зневажл. – легковажно поводитися, вередувати, коверзувати, живучи в багатстві, в розкошах, без труднощів.
Один біситься з жиру, а другий риється по смітниках за кухонними покидьками (Ірина Вільде).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- біситися — біси́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- біситися — [б'іситиес'а] б'ішус'а, -сиес'а, -сиец':а, -с'ац':а; нак. -сис'а, -с'іц':а Орфоепічний словник української мови
- біситися — бішуся, бісишся, недок., перех. Бути в стані роздратування, дуже сердитися; лютувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- біситися — див. вередувати; пустувати; сердитися Словник синонімів Вусика
- біситися — біси́тися з жи́ру, зневажл. Вередувати, живучи в багатстві, без труднощів. Один біситься з жиру, а другий риється по смітниках за кухонними покидьками (Ірина Вільде). Фразеологічний словник української мови
- біситися — БУШУВА́ТИ (про стихійні явища — діяти, виявлятися дуже бурхливо, з великою руйнівною силою), БУРХА́ТИ, ВИРУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИСЯ, БУЯ́ТИ рідше, БІСИ́ТИСЯ підсил., БІСНУВА́ТИСЯ підсил., ЛЮТУВА́ТИ підсил., ЛЮТУВА́ТИСЯ підсил. розм. Словник синонімів української мови
- біситися — БІСИ́ТИСЯ, бішу́ся, бі́сишся, недок., розм., рідко. Бути в стані роздратування, дуже сердитися; лютувати. І поки ж будеш ти біситься? На Трою і Троянців злиться? (Котл., I, 1952, 292); Дівчата мовби веселіли з того, як бісився Нестір (Горд. Словник української мови в 11 томах