1. Словник української мови в 11 томах

біситися

БІСИ́ТИСЯ, бішу́ся, бі́сишся, недок., розм., рідко. Бути в стані роздратування, дуже сердитися; лютувати.

І поки ж будеш ти біситься? На Трою і Троянців злиться? (Котл., I, 1952, 292);

Дівчата мовби веселіли з того, як бісився Нестір (Горд., II, 1959, 76);

*Образно. А надворі бісилась метелиця (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 5).

◊ З жи́ру біси́тися — капризувати, вередувати, живучи розкішно, сито.

— Один з жиру біситься, а другий риється по смітниках за кухонними покидьками (Вільде, Сестри.., 1958, 154).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біситися — біси́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. біситися — [б'іситиес'а] б'ішус'а, -сиес'а, -сиец':а, -с'ац':а; нак. -сис'а, -с'іц':а Орфоепічний словник української мови
  3. біситися — бішуся, бісишся, недок., перех. Бути в стані роздратування, дуже сердитися; лютувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. біситися — БІСИ́ТИСЯ, бішу́ся, бі́сишся; наказ. сп. біси́сь; недок., розм. Бути в стані роздратування, дуже сердитися; лютувати. І поки ж будеш ти біситься? На Трою і Троянців злиться? (І. Котляревський); Ми бісились, бо в нас було самолюбство (М. Словник української мови у 20 томах
  5. біситися — див. вередувати; пустувати; сердитися Словник синонімів Вусика
  6. біситися — біси́тися з жи́ру, зневажл. Вередувати, живучи в багатстві, без труднощів. Один біситься з жиру, а другий риється по смітниках за кухонними покидьками (Ірина Вільде). Фразеологічний словник української мови
  7. біситися — БУШУВА́ТИ (про стихійні явища — діяти, виявлятися дуже бурхливо, з великою руйнівною силою), БУРХА́ТИ, ВИРУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИСЯ, БУЯ́ТИ рідше, БІСИ́ТИСЯ підсил., БІСНУВА́ТИСЯ підсил., ЛЮТУВА́ТИ підсил., ЛЮТУВА́ТИСЯ підсил. розм. Словник синонімів української мови