біснування

БІСНУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. біснува́тися.

Рясний регіт покрив біснування полковника (І. Кулик);

* Образно. От-от вже мала впасти на землю злива страшна і лиховісна. Ми стояли під стіною хати, спостерігаючи це біснування огню (Ю. Смолич);

Була я кілька разів на дискотеці, спостерігала за біснуванням молоді (О. Бердник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біснування — біснува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. біснування — -я, с. Дія за знач. біснуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. біснування — БІСНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. біснува́тися. Рясний регіт покрив біснування полковника (Кулик, Записки консула, 1958, 175); *Образно. От-от вже мала впасти на землю злива страшна і лиховісна. Ми стояли під стіною хати, спостерігаючи це біснування огню (Смолич, III, 1959, 442). Словник української мови в 11 томах