вавилонський
ВАВИЛО́НСЬКИЙ, а, е.
Прикм. до вавило́няни, Вавилон і Вавилонія.
Згодом, коли наші батьки розгнівили були Бога небес, Він віддав їх у руку Навуходоносора, царя вавилонського, халдея, а храм той він зруйнував, а народ вигнав до Вавилона (Біблія. Пер. І. Огієнка);
// Стос. до Вавилона і Вавилонії.
Більша частина вавилонських наукових творів дійшла до нас із ассирійських бібліотек XII–VII століть до н. е. (з наук. літ.);
Численний вавилонський пантеон нараховує не менше ста різноманітних божеств (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вавилонський — вавило́нський прикметник Орфографічний словник української мови
- вавилонський — -а, -е. Прикм. до Вавилон. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вавилонський — вавило́нське стовпотворі́ння, книжн. Повне безладдя, гармидер, нестримний галас, метушня. Голови туманіли від невщухаючого лементу цього вавилонського стовпотворіння. З ранку до ночі горлають водоноси, вищать шарманки, іржуть коні (О. Фразеологічний словник української мови
- вавилонський — Вавило́нський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)