вавилонський

ВАВИЛО́НСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до вавило́няни, Вавилон і Вавилонія.

Згодом, коли наші батьки розгнівили були Бога небес, Він віддав їх у руку Навуходоносора, царя вавилонського, халдея, а храм той він зруйнував, а народ вигнав до Вавилона (Біблія. Пер. І. Огієнка);

// Стос. до Вавилона і Вавилонії.

Більша частина вавилонських наукових творів дійшла до нас із ассирійських бібліотек XII–VII століть до н. е. (з наук. літ.);

Численний вавилонський пантеон нараховує не менше ста різноманітних божеств (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вавилонський — вавило́нський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вавилонський — -а, -е. Прикм. до Вавилон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вавилонський — вавило́нське стовпотворі́ння, книжн. Повне безладдя, гармидер, нестримний галас, метушня. Голови туманіли від невщухаючого лементу цього вавилонського стовпотворіння. З ранку до ночі горлають водоноси, вищать шарманки, іржуть коні (О. Фразеологічний словник української мови
  4. вавилонський — Вавило́нський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)