1. Словник української мови у 20 томах

вагани

ВАГАНИ́, і́в, мн.

1. заст. Довгаста дерев'яна миска для їжі.

Всю страву в вагани вливали І роздавали всім ложки (І. Котляревський);

– Он краще бiжи до воза, найди вагани й ложки в пiлочцi, та й подумаємо, що робити з кулешем (М. Стельмах);

Високий таранькуватий кухар їв з одних ваганів із отаманом (Ю. Мушкетик).

2. діал. Ночви.

Ява сидів на призьбі, по-старечому згорбившись над дерев'яними ночвами-ваганами, і різав картоплю й буряки для льохи (В. Нестайко);

Нагріла баба Тетяна води, поставила на ослінчик вагани і помаленьку заходилася прати (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вагани — вагани́ множинний іменник миска для їжі; ночви арх., діал. Орфографічний словник української мови
  2. вагани — -ів, мн. 1》 заст. Довгаста дерев'яна миска для їжі. 2》 діал. Ночви. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вагани — НО́ЧВИ мн., ВАГАНИ́ мн., діал., КОРИ́ТО діал., НЕ́ЦЬКИ мн., діал. Словник синонімів української мови
  4. вагани — Вагани́, -ні́в, -на́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. вагани — ВАГАНИ́, і́в, мн. 1. заст. Довгаста дерев’яна миска для іжі. Всю страву в вагани вливали І роздавали всім ложки (Котл., І, 1952, 91). 2. діал. Ночви. Словник української мови в 11 томах
  6. вагани — Вагани, -нів м. мн. 1) Продолговатая деревянная миса, родъ небольшого корытца для пищи. Сим. 19. Всю страву в вагани вливали і роздавали всім ложки. Котл. Ен. II. 12. 2) = ночви. Сів (дурень) у вагани та й плава. Мнж. 79. ум. ваганки. Словник української мови Грінченка