вагани
ВАГАНИ́, і́в, мн.
1. заст. Довгаста дерев’яна миска для іжі.
Всю страву в вагани вливали І роздавали всім ложки (Котл., І, 1952, 91).
2. діал. Ночви.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вагани — вагани́ множинний іменник миска для їжі; ночви арх., діал. Орфографічний словник української мови
- вагани — -ів, мн. 1》 заст. Довгаста дерев'яна миска для їжі. 2》 діал. Ночви. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вагани — ВАГАНИ́, і́в, мн. 1. заст. Довгаста дерев'яна миска для їжі. Всю страву в вагани вливали І роздавали всім ложки (І. Котляревський); – Он краще бiжи до воза, найди вагани й ложки в пiлочцi, та й подумаємо, що робити з кулешем (М. Словник української мови у 20 томах
- вагани — НО́ЧВИ мн., ВАГАНИ́ мн., діал., КОРИ́ТО діал., НЕ́ЦЬКИ мн., діал. Словник синонімів української мови
- вагани — Вагани́, -ні́в, -на́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вагани — Вагани, -нів м. мн. 1) Продолговатая деревянная миса, родъ небольшого корытца для пищи. Сим. 19. Всю страву в вагани вливали і роздавали всім ложки. Котл. Ен. II. 12. 2) = ночви. Сів (дурень) у вагани та й плава. Мнж. 79. ум. ваганки. Словник української мови Грінченка