1. Словник української мови в 11 томах

вагадло

ВАГА́ДЛО, а, с., заст. Маятник.

Тодішні дзигарі не дзвонили й не мали вагадла (Коцюб., III, 1956, 8).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вагадло — вага́дло іменник середнього роду маятник рідко Орфографічний словник української мови
  2. вагадло — -а, с., заст. Маятник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вагадло — ВАГА́ДЛО, а, с., заст. Маятник. Тодішні дзиґарі не дзвонили й не мали вагадла (М. Коцюбинський); Довгий годинник червоного дерева з величезним вагадлом м'яко цокав до пари застиглому світлу над столом (В. Підмогильний). Словник української мови у 20 томах
  4. вагадло — МА́ЯТНИК (пристрій у годиннику тощо); ВАГА́ДЛО заст. (висячий). Довгий широкий маятник коло стінного годинника тихо стукав серед страшної тиші (І. Нечуй-Левицький); Тодішні дзиґарі не дзвонили й не мали вагадла (М. Коцюбинський). Словник синонімів української мови