ваговитий
ВАГОВИ́ТИЙ, а, е.
1. Повноцінний вагою (див. вага́¹ 1).
Біля Ярмоленка, іще вищий за нього та розлогіший у плечах, зіперся на ваговитий дубовий ціпок .. дід Дем'ян (Микола Чернявський);
А квасоля у мене така дорідна та ваговита – справжні тобі горіхи (І. Рябокляч);
Дід, обережно пересипаючи з руки в руку ваговите зерно пшениці, відповів: – Авжеж непогана! (з публіц. літ.).
2. перен. Важливий за своїм значенням.
І дівчатко .. Все розказує про справи, Ваговиті, таємні (Леся Українка);
Особа професора О. І. Білецького в історії новітньої української літератури й літературознавства надзвичайно ваговита й світла (з мемуарної літ.);
// Змістовний, авторитетний.
Він говорив неголосно, але слова лягали ваговиті й гарячі (І. Цюпа);
Був [князь] твердий духом, певно, мав намір сказати щось ваговите (Д. Міщенко).
Значення в інших словниках
- ваговитий — вагови́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- ваговитий — -а, -е. 1》 Повноцінний вагою. 2》 перен. Важливий своїм значенням. || Змістовний, авторитетний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ваговитий — див. важкий Словник синонімів Вусика
- ваговитий — ВАГО́МИЙ (багатий змістом), ВАГОВИ́ТИЙ, ЗМІСТО́ВНИЙ, АВТОРИТЕ́ТНИЙ, СОЛІ́ДНИЙ (який спирається на визнані джерела, відбиває думки поважної особи). Служіння людям... Хороші, вагомі слова (М. Словник синонімів української мови
- ваговитий — ВАГОВИ́ТИЙ, а, е. 1. Повноцінний вагою. А квасоля у мене така дорідна та ваговита — справжні тобі горіхи (Ряб., Жайворонки, 1957, 149); Дід, обережно пересипаючи з руки в руку ваговите зерно пшениці, відповів: — Авжеж непогана! (Колг. Укр. Словник української мови в 11 томах