ваговито
ВАГОВИ́ТО.
Присл. до вагови́тий 2.
Збуджено крокуючи по землянці, Завадовський говорив запально, переконливо, ваговито (С. Добровольський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ваговито — вагови́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- ваговито — Присл. до ваговитий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- ваговито — ВАГОВИ́ТО. Присл. до вагови́тий 2. Збуджено крокуючи по землянці, Завадовський говорив запальна, переконливо, ваговита (Добр., Ол. солдатики, 1961, 213). Словник української мови в 11 томах