1. Словник української мови в 11 томах

ваговито

ВАГОВИ́ТО. Присл. до вагови́тий 2.

Збуджено крокуючи по землянці, Завадовський говорив запальна, переконливо, ваговита (Добр., Ол. солдатики, 1961, 213).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ваговито — вагови́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. ваговито — Присл. до ваговитий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ваговито — ВАГОВИ́ТО. Присл. до вагови́тий 2. Збуджено крокуючи по землянці, Завадовський говорив запально, переконливо, ваговито (С. Добровольський). Словник української мови у 20 томах