вагомий
ВАГО́МИЙ, а, е.
1. Який має вагу (див. вага́¹ 1); важкий.
Я люблю тебе іншу – коли ти бунтуєш, Коли гнівом під кручі клекоче Дніпро, Коли думаєш ти, коли бачиш і чуєш І несеш од криниці вагоме відро (В. Симоненко);
Тетяна Терентіївна проносить мимо своє вагоме тіло (із журн.).
2. перен. Змістовний, авторитетний, переконливий.
Мова її стала скупа, точна, яскрава, слова з'явились вагомі (Ю. Яновський);
Він називає незаперечні і вагомі цифри (В. Кучер).
3. перен. Цінний, важливий, доцільний.
Причини, ним обдумані, були значні, вагомі, та ще була й одна така, якої він не смів навести й перед самим собою (Василь Шевчук);
У сучасній світовій рибній промисловості дедалі вагоміше місце посідає штучне розведення риб, молюсків та інших мешканців морів і океанів (з газ.).
Значення в інших словниках
- вагомий — (який важливий в даному випадку) змістовний, ваговитий, (підтверджений чимсь) авторитетний, солідний. Словник синонімів Полюги
- вагомий — ваго́мий прикметник Орфографічний словник української мови
- вагомий — ВАГОМИЙ – ВАГОВИЙ Вагомий. 1. Який має вагу – важкість предмета: вагоме тіло. Пох. вагомість (фізична вагомість). 2. перен. Змістовний, авторитетний, переконливий: вагоме слово, вагомі цифри. Пох.: вагомість, вагомо (вагомо переконувати). Ваговий. Літературне слововживання
- вагомий — (- тіло) з вагою; П. змістовний, ваговитий, авторитетний, переконливий. Словник синонімів Караванського
- вагомий — [вагомией] м. (на) -мому/-м'ім, мн. -м'і Орфоепічний словник української мови
- вагомий — -а, -е. 1》 Який має вагу (у 1 знач.). 2》 перен. Змістовний, авторитетний, переконливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вагомий — ВАГО́МИЙ (багатий змістом), ВАГОВИ́ТИЙ, ЗМІСТО́ВНИЙ, АВТОРИТЕ́ТНИЙ, СОЛІ́ДНИЙ (який спирається на визнані джерела, відбиває думки поважної особи). Служіння людям... Хороші, вагомі слова (М. Словник синонімів української мови
- вагомий — ВАГО́МИЙ, а, е. 1. Який має вагу (в 1 знач.). Кожне вагоме тіло, яке рухається горизонтально на земній поверхні, відхиляється від первісного напряму свого руху в північній півкулі вправо, а в південній — вліво (Курс заг. геол., 1947, 18). 2. перен. Словник української мови в 11 томах