вагомо

ВАГО́МО, присл.

1. Авторитетно, переконливо.

Він любив висловлюватись коротко й вагомо, знаючи ціну влучному й розумному слову (Л. Дмитерко);

Це слово лягло вагомо, відчутно, і проти нього нічого не можна було заперечити (В. Собко).

2. Дуже, значно, сильно.

Прекрасна праця вченого вагомо збагачує наші уявлення про панораму слов'янських літератур (з наук.-попул. літ);

Податки й податкова політика вагомо впливають на розвиток виробництва (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вагомо — ваго́мо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. вагомо — Присл. до вагомий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вагомо — ВАГО́МО. Присл. до ваго́мий. Це слово лягло вагомо, відчутно, і проти нього нічого не можна було заперечити (Собко, Стадіон, 1954, 201); Він любив висловлюватись коротко й вагомо, знаючи ціну влучному й розумному слову (Дмит., Розлука, 1957, 216). Словник української мови в 11 томах