вагомо
ВАГО́МО. Присл. до ваго́мий.
Це слово лягло вагомо, відчутно, і проти нього нічого не можна було заперечити (Собко, Стадіон, 1954, 201);
Він любив висловлюватись коротко й вагомо, знаючи ціну влучному й розумному слову (Дмит., Розлука, 1957, 216).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вагомо — ваго́мо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- вагомо — Присл. до вагомий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вагомо — ВАГО́МО, присл. 1. Авторитетно, переконливо. Він любив висловлюватись коротко й вагомо, знаючи ціну влучному й розумному слову (Л. Дмитерко); Це слово лягло вагомо, відчутно, і проти нього нічого не можна було заперечити (В. Собко). Словник української мови у 20 томах