вагомо

ВАГО́МО. Присл. до ваго́мий.

Це слово лягло вагомо, відчутно, і проти нього нічого не можна було заперечити (Собко, Стадіон, 1954, 201);

Він любив висловлюватись коротко й вагомо, знаючи ціну влучному й розумному слову (Дмит., Розлука, 1957, 216).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вагомо — ваго́мо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. вагомо — Присл. до вагомий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вагомо — ВАГО́МО, присл. 1. Авторитетно, переконливо. Він любив висловлюватись коротко й вагомо, знаючи ціну влучному й розумному слову (Л. Дмитерко); Це слово лягло вагомо, відчутно, і проти нього нічого не можна було заперечити (В. Собко). Словник української мови у 20 томах