вагонка

ВАГО́НКА, и, ж., збірн.

Вид облицювального матеріалу – гладкі тонкі дерев'яні дошки або їх імітація з пластику.

Дерев'яну вагонку застосовують для оброблення будь-яких приміщень, крім лазень і саун (із журн.);

Пластикова вагонка довговічна, не горюча, має стопроцентну вологостійкість і за нею дуже легко доглядати (з мови реклами).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вагонка — ваго́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вагонка — -и, ж., розм. Тонка дошка, рейка з бічним пазом, що її використовують зазвичай для обшивки стін. Великий тлумачний словник сучасної мови