вагонний
ВАГО́ННИЙ, а, е.
1. Прикм. до ваго́н 1.
Припавши до вагонного вікна, Ната схвильовано вгадувала знайомі краєвиди (О. Донченко);
Брязкали сталевими тарелями вагонні буфери (Григір Тютюнник);
Йому подобається ступати так широко, імітуючи впевненість і знання ситуації, подобається розминатися із зустрічними в надто тісних вагонних коридорах і тамбурах (Ю. Андрухович).
2. Стос. до вагона.
Знайомство їхнє короткочасне, вагонне, а йому чомусь шкода розлучатись (О. Гончар);
// Признач. для виготовлення вагонів.
Позавчора заходив до нас дядя Ваня Кисельов з вагонного цеху (Б. Антоненко-Давидович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вагонний — ваго́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- вагонний — -а, -е. Прикм. до вагон 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- вагонний — Ваго́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вагонний — ВАГО́ННИЙ, а, е. Прикм. до ваго́н 1. Припавши до вагонного вікна, Ната схвильовано вгадувала знайомі краєвиди (Донч., VI, 1957, 127). Словник української мови в 11 томах