1. Словник української мови у 20 томах

вагонник

ВАГО́ННИК, а, ч.

Робітник вагонобудівного заводу або вагонного парку.

Поїзд пролетів рейками сам, все стишуючись, а згодом за допомогою вагонника .. і зовсім спинився (Олесь Досвітній).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вагонник — ваго́нник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вагонник — -а, ч. Робітник вагонобудівного заводу або вагонного парку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вагонник — Ваго́нник, -ка; -нники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. вагонник — ВАГО́ННИК, а, ч. Робітник вагонобудівного заводу або вагонного парку. Поїзд пролетів рейками сам, все стишуючись, а згодом за допомогою вагонника, що, увиваючись біля коліс вагонів, затримував їхній біг, і зовсім спинився (Досв., Вибр., 1959, 343). Словник української мови в 11 томах