вагонник
ВАГО́ННИК, а, ч. Робітник вагонобудівного заводу або вагонного парку.
Поїзд пролетів рейками сам, все стишуючись, а згодом за допомогою вагонника, що, увиваючись біля коліс вагонів, затримував їхній біг, і зовсім спинився (Досв., Вибр., 1959, 343).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вагонник — ваго́нник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- вагонник — -а, ч. Робітник вагонобудівного заводу або вагонного парку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вагонник — ВАГО́ННИК, а, ч. Робітник вагонобудівного заводу або вагонного парку. Поїзд пролетів рейками сам, все стишуючись, а згодом за допомогою вагонника .. і зовсім спинився (Олесь Досвітній). Словник української мови у 20 томах
- вагонник — Ваго́нник, -ка; -нники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)