вагучий
ВАГУ́ЧИЙ, а, е, розм.
Дуже важкий.
Вагуча пітьма пеленою Щораз ляга на скутий ум (П. Грабовський);
Роса з ялин намистами звиса. Така вагуча, мов краплини ртуті (Л. Дмитерко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вагучий — вагу́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- вагучий — -а, -е. Дуже важкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вагучий — ВАГУ́ЧИЙ, а, е. Дуже важкий. Роса з ялин намистами звиса. Така вагуча, мов краплини ртуті (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 8); Вагуча пітьма пеленою Щораз ляга на скутий ум (Граб., І, 1959, 99). Словник української мови в 11 томах