вагучий
ВАГУ́ЧИЙ, а, е. Дуже важкий.
Роса з ялин намистами звиса. Така вагуча, мов краплини ртуті (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 8);
Вагуча пітьма пеленою Щораз ляга на скутий ум (Граб., І, 1959, 99).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вагучий — вагу́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- вагучий — -а, -е. Дуже важкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вагучий — ВАГУ́ЧИЙ, а, е, розм. Дуже важкий. Вагуча пітьма пеленою Щораз ляга на скутий ум (П. Грабовський); Роса з ялин намистами звиса. Така вагуча, мов краплини ртуті (Л. Дмитерко). Словник української мови у 20 томах