важковаговик

ВАЖКОВАГОВИ́К, а́, ч.

1. Спортсмен важкої ваги.

Талант його розкрився у вільній боротьбі, і клав Іван Казанець на лопатки важковаговиків зі всього прикордонного округу (В. Поліщук);

Він [боксер Семен Климко] б'ється у середній вазі, а перемагає важковаговиків (В. Собко).

2. перен. Той, хто досяг значного авторитету і впливу своєю діяльністю.

Європейські країни-важковаговики підтримують ідею створення Європейського Валютного Фонду (ЄВФ), який, на їхню думку, допоможе в боротьбі з нинішньою кризою в Європі та попередить наступні (з газ.);

Партії-важковаговики розміщують свою партійну інформацію на бігбордах, лайтбоксах, банерах фактично в масштабах усієї країни (з газ.);

Важковаговик міжнародної комп'ютерної індустрії Юха Кристенсен обрав українську компанію для розробки проривних технологій мобільного зв'язку (з газ.);

Політичний важковаговик повертається, щоб очолити опозицію (з газ.);

// Той, хто має значні переваги перед іншими.

Слабкість інших валют перетворює євро на справжнього важковаговика (із журн.);

Процесор-важковаговик створений на базі нової технології та призначений для застосувань, досить вимогливих до продуктивності обчислювальних систем (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. важковаговик — важковагови́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. важковаговик — -а, ч. Спортсмен важкої ваги. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. важковаговик — ВАЖКОВАГОВИ́К, а́, ч. Спортсмен важкої ваги. Він [Семен Климко] б’ється у середній вазі, а перемагає важковаговиків (Собко, Звич. життя, 1957, 157). Словник української мови в 11 томах